пришіптувати

ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм.

Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи.

Семениха щиро зітхала й пришіптувала: – Гріхи, гріхи! (Л. Мартович);

Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (В. Кучер);

* Образно. Хвиля весело плюскоче та пеститься до човна. Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. пришіптувати — приші́птувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пришіптувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришіптувати — ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. пришіптувати — ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах