пришіптувати
ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм.
Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи.
Семениха щиро зітхала й пришіптувала: – Гріхи, гріхи! (Л. Мартович);
Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (В. Кучер);
* Образно. Хвиля весело плюскоче та пеститься до човна. Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пришіптувати — приші́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пришіптувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пришіптувати — ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- пришіптувати — ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах