пришіптувати
ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи.
Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Март., Тв., 1954, 98);
Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (Кучер, Трудна любов, 1960, 587);
*Образно. Хвиля весело плюскоче та пеститься до човна. Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона (Фр., X, 1954, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пришіптувати — приші́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пришіптувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пришіптувати — ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала: – Гріхи, гріхи! (Л. Мартович); Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (В. Словник української мови у 20 томах
- пришіптувати — ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови