1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пришіптувати

приші́птувати

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм.

Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришіптувати — приші́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришіптувати — ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала: – Гріхи, гріхи! (Л. Мартович); Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (В. Словник української мови у 20 томах
  3. пришіптувати — ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. пришіптувати — ПРИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах