пришіптування
ПРИШІ́ПТУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. приші́птувати і звуки, утворювані цією дією.
– Колись, дуже давно, любилися двоє, – тихим загадковим голосом почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді, коли людина збирається розповісти щось цікаве або дуже страшне (Григорій Тютюнник);
* Образно. Не міг він чути ні злодійкуватого пришіптування ворожих мін, ні ревіння бомб, ні свисту снарядів (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пришіптування — приші́птування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пришіптування — -я, с., розм. Дія за знач. пришіптувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пришіптування — ПРИШІ́ПТУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. приші́птувати і звуки, утворювані цією дією. — Колись, дуже давно, любилися двоє, — тихим загадковим голосом почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді... Словник української мови в 11 томах