прищурений
ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до прищу́рити.
2. у знач. прикм. Який прищурився.
– Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (О. Стороженко);
Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)