Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прищурений

Прищу́рений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прищурений — прищу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прищурений — див. примружений  Словник синонімів Вусика
  3. прищурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прищурити. 2》 у знач. прикм. Який прищурився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прищурений — ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прищу́рити. 2. у знач. прикм. Який прищурився. – Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (О. Стороженко); Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  5. прищурений — ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищу́рити. 2. у знач. прикм. Який прищурився. — Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (Стор.  Словник української мови в 11 томах