прищурений

ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищу́рити.

2. у знач. прикм. Який прищурився.

— Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (Стор., І, 1957, 136);

Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 39).

Значення в інших словниках

1. прищурений — прищу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прищурений — див. примружений  Словник синонімів Вусика
3. прищурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прищурити. 2》 у знач. прикм. Який прищурився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прищурений — ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прищу́рити. 2. у знач. прикм. Який прищурився. – Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (О. Стороженко); Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
5. прищурений — Прищу́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)