Значення в інших словниках
-
прищуватий —
прищува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
прищуватий —
-а, -е. З прищами, вкритий прищами. || перен., розм. Вкритий пухирцями (про скло, скляні вироби).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прищуватий —
ПРИЩУВА́ТИЙ, а, е. З прищами, укритий прищами. Блідий, з прищуватим лобом і огненно-рудим, як смолоскип, волоссям, говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); В кутку огрядний, прищуватий Чапара чистить ганчіркою довгий ніж (П.
Словник української мови у 20 томах
-
прищуватий —
ПРИЩУВА́ТИЙ, а, е. З прищами, вкритий прищами. Блідий, з прищуватим лобом і огненно-рудим, як смолоскип, волоссям, говорив він тихим, скрадливим голосом (Коз., Гарячі руки, 1960, 62); В кутку огрядний, прищуватий Чапара чистить ганчіркою довгий ніж (Козл.
Словник української мови в 11 томах
-
прищуватий —
Прищуватий, -а, -е Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Словник української мови Грінченка