приїжджий

ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е.

Який приїхав звідкись.

На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини .. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Стороженко);

Довбуш тільки посміхається із того здивування тим посміхом, як ото великий пан показує приїжджим гостям-провінціалам пишний свій маєток (Г. Хоткевич);

// у знач. ім. приї́жджий, джого, ч.; приї́жджа, джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись.

На острові пусто, приїжджих нема (М. Коцюбинський);

– Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (О. Іваненко);

Того ж вечора приїжджа з'явилася в монастирській церкві (І. Микитенко);

Їй хотілося зав'язати розмову з приїжджою, але Варвара не озвалася (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. приїжджий — приї́жджий 1 прикметник приї́жджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. приїжджий — див. ПРИБУЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. приїжджий — -а, -е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приїжджий, -джого, ч.; приїжджа, -джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приїжджий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. приїжджий — Приї́жджий, -джа, -дже  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор.  Словник української мови в 11 томах