приїжджий
ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е.
Який приїхав звідкись.
На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини .. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Стороженко);
Довбуш тільки посміхається із того здивування тим посміхом, як ото великий пан показує приїжджим гостям-провінціалам пишний свій маєток (Г. Хоткевич);
// у знач. ім. приї́жджий, джого, ч.; приї́жджа, джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись.
На острові пусто, приїжджих нема (М. Коцюбинський);
– Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (О. Іваненко);
Того ж вечора приїжджа з'явилася в монастирській церкві (І. Микитенко);
Їй хотілося зав'язати розмову з приїжджою, але Варвара не озвалася (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приїжджий — приї́жджий 1 прикметник приї́жджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- приїжджий — див. ПРИБУЛИЙ. Словник синонімів Караванського
- приїжджий — -а, -е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приїжджий, -джого, ч.; приїжджа, -джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приїжджий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
- приїжджий — Приї́жджий, -джа, -дже Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор. Словник української мови в 11 томах