1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приїжджий

приї́жджий

-а, -е.

Який приїхав звідкись.

|| у знач. ім. приїжджий, -джого, ч.; приїжджа, -джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приїжджий — приї́жджий 1 прикметник приї́жджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. приїжджий — див. ПРИБУЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини .. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Словник української мови у 20 томах
  4. приїжджий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. приїжджий — Приї́жджий, -джа, -дже Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор. Словник української мови в 11 томах