приїжджий

ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись.

На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор., І, 1957, 367);

В Росії після Жовтневої революції селяни, повиганявши поміщиків з маєтків, самі вже порядкували на землі.. Але есерівські газети писали інше. І про це ж говорили приїжджі «оратори» з повіту (Головко, II, 1957, 431);

// у знач. ім. приї́жджий, джого, ч.; приї́жджа, джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись.

На острові пусто, приїжджих нема (Коцюб., III, 1956, 404);

— Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (Ів., Таємниця, 1959, 81);

Того ж вечора приїжджа з’явилася в монастирській церкві (Мик., II, 1957, 270);

Їй хотілося зав’язати розмову з приїжджою, але Варвара не озвалася (Перв., Дикий мед, 1963, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приїжджий — приї́жджий 1 прикметник приї́жджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. приїжджий — див. ПРИБУЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. приїжджий — -а, -е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приїжджий, -джого, ч.; приїжджа, -джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини .. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Словник української мови у 20 томах
  5. приїжджий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. приїжджий — Приї́жджий, -джа, -дже Правописний словник Голоскевича (1929 р.)