приїжджий

НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ розм. (який прибув звідкись). — Я нетутешня, — тихо озвалася дівчина. — Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). — Пор. сторо́ннй.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приїжджий — приї́жджий 1 прикметник приї́жджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. приїжджий — див. ПРИБУЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. приїжджий — -а, -е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приїжджий, -джого, ч.; приїжджа, -джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини .. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Словник української мови у 20 томах
  5. приїжджий — Приї́жджий, -джа, -дже Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приїжджий — ПРИЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор. Словник української мови в 11 томах