пробачливий
ПРОБА́ЧЛИВИЙ, а, е.
Здатний пробачати; вибачливий.
О пробачлива стримана мудрість юнацька! Скільки ніжності в ній, як вона володіє Почуттями,що мають прорватись зненацька (Л. Первомайський);
// Який виражає прощення за провину, поблажливість; який виражає прохання пробачити.
Ніколи не міг простити [Сивоок] Какорі того, що вчинив, не подарував жодного пробачливого погляду купцеві (П. Загребельний);
Вона слухала його мовчки, часом тільки коротка недовірлива й пробачлива усмішка пробігала в куточках її гарних уст (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)