Великий тлумачний словник сучасної мови

пробачливий

проба́чливий

-а, -е.

Здатний пробачати; вибачливий.

|| Який виражає прощення за провину, поблажливість; який виражає прохання пробачити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробачливий — проба́чливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пробачливий — ПРОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Здатний пробачати; вибачливий. О пробачлива стримана мудрість юнацька! Скільки ніжності в ній, як вона володіє Почуттями,що мають прорватись зненацька (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробачливий — ВИБА́ЧЛИВИЙ (про голос, інтонацію тощо — який виражає вибачення провини, перепрошення), ПРОБА́ЧЛИВИЙ, ПРОБА́ЧНИЙ, ПЕРЕПРО́ШУВАЛЬНИЙ, ПОБЛА́ЖЛИВИЙ. Службовець прочитав папірець,.. і з вибачливою посмішкою сказав: — Нафти немає (О.  Словник синонімів української мови
  4. пробачливий — ПРОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Здатний пробачати; вибачливий. О пробачлива стримана мудрість юнацька! Скільки ніжності в ній, як вона володіє Почуттями,що мають прорватись зненацька (Перв.  Словник української мови в 11 томах