пробийголова
ПРОБИ́ЙГОЛОВА, и, ч. і ж., розм.
Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок.
– Не бійтеся нічого, – говоріть правду, і я вас завіряю, що всіх тих пробийголів без усякого жалю я викину геть із мого виноградника (С. Васильченко);
Найбільший заводіяка й шкода таборів, пробийголова й бандит Володька.. шкребе і чистить.. коня (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)