пробивний
ПРОБИВНИ́Й, а́, е́.
1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось.
Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Н. Рибак).
2. перен., розм. Який домагається успіху будь-якими засобами.
Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим пробивним хлопцем (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)