пробивний
ПРОБИВНИ́Й, а́, е́.
1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось.
Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Рибак, Час.., 1960, 696).
2. перен., розм. Який домагається успіху будь-якими засобами.
Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим пробивним хлопцем (Перв., Дикий мед, 1963, 23).
Словник української мови (СУМ-11)