Словник української мови в 11 томах

пробийголова

ПРОБИ́ЙГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок.

— Не бійтеся нічого, — говоріть правду, і я вас завіряю, що всіх тих пробийголів без усякого жалю я викину геть із мого виноградника (Вас., І, 1959, 243);

Найбільший заводіяка й шкода таборів, пробийголова й бандит Володька.. шкребе і чистить.. коня (Ю. Янов., IV, 1959, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пробийголова — проби́йголова іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пробийголова — -и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробийголова — ПРОБИ́ЙГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок. – Не бійтеся нічого, – говоріть правду, і я вас завіряю, що всіх тих пробийголів без усякого жалю я викину геть із мого виноградника (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. пробийголова — БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм.  Словник синонімів української мови