пробуджений
ПРОБУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пробуди́ти.
Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу (О. Довженко);
В печінці штучно пробуджених ховрахів значно знижений вміст фосфору (з наук. літ.);
Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом (О. Полторацький).
2. у знач. прикм., перен. Який пробудився.
Легенький свіжий подих пробудженої природи .. торкався і його розпаленої душі (В. Речмедін);
Він безсило злоститься; темна, раптом пробуджена злоба клекотить в його голосі (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)