пробуркуватися

ПРОБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Те саме, що пробу́джуватися 1, 2.

– Пробуркуйтесь, добродію! – знову йому Борох (Панас Мирний);

– Прокинься, милеє дитятко! Пробуркайся і проходись, Се твій прийшов до тебе батько, То не сполохайсь, не жахнись (І. Котляревський);

Кілька сплячих теж пробуркалися й потяглись до столу, випили мовчки (П. Загребельний);

Пробуркалися ліси. Заскиглила каня над верховіттям смереки (І. Франко);

Палає Скутара. Візантія пробуркалась. Витріщає очі, Переплива на помогу, Зубами скрегоче (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. пробуркуватися — пробу́ркуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пробуркуватися — див. прокидатися  Словник синонімів Вусика
3. пробуркуватися — -уюся, -уєшся, недок., пробуркатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що пробуджуватися 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пробуркуватися — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. пробуркуватися — ПРОБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що пробу́джуватися 1, 2. — Пробуркуйтесь, добродію! — знову йому Борох (Мирний, І, 1954, 293); — Прокинься, милеє дитятко!...  Словник української мови в 11 томах