пробуркуватися
ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. рідше, ОБУДЖА́ТИСЯ (ОБУЖА́ТИСЯ) заст., ПРОЧУВА́ТИСЯ заст. — Док.: прокинутися, пробуди́тися, збуди́тися, просну́тися, розбуди́тися, пробу́ркатися, розбу́ркатися, пролу́патися, прочну́тися, прочну́ти, прохопи́тися, обуди́тися, прочу́тися. — Вночі я погано спала, тричі прокидалась (І. Нечуй-Левицький); Ольга пробуджується, протирає кулачком очі (Я. Галан); Від крику наглядача будиться вся камера (Є. Куртяк); Уночі часто жахалася (Солоха) чогось, кидалася й ревла. Ранками довго не просипалася (Панас Мирний); Теплим ранком сонце встало, Піднялось і запалало; Що не спало — все проснулось (Я. Щоголів); Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Мирослав Ірчан); Підійшли ті, що вовтузилися коло печей, кілька сплячих теж пробуркалися й потяглись до столу (П. Загребельний); Ще не розбуркавшись од міцного юнацького сну, вони прожогом зіскакували і похапцем натягували одяг (О. Слісаренко); Мати пролупується, побожно крадькома хреститься, зітхає (С. Васильченко); Ще він не прочинавсь, а тут йому уже й несуть чаю, горілки, вареників, ковбас, сала (П. Куліш); То Івась Удовиченко од сна прочинає, По світлиці поглядає, Що зброї козацької у світлиці немає (дума); П'ятилітній хлопчина прохопився з твердого сну, побачив Якима і в плач... (С. Ковалів); Ранок тільки що зачервонівсь і зазолотивсь, тільки ще найраніші пташки щебетали, тільки ще найдбайливі люди обуджалися (Марко Вовчок); Уночі прочувається Оксана, усі добре сплять... (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник синонімів української мови