пробухати —
пробу́хати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
пробухати —
-аю, -аєш, розм. Док. до бухати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пробухати —
Аю, -аєш, док. 1. Пропити. Півзарплати ми пробухали... 2. Проґавити через випивку. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало).
Словник сучасного українського сленгу
пробухати —
(-аю, -аєш) док., що; мол. 1. Пропити (гроші, майно і т. ін.). Пробухати стипендію. ПСУМС, 10. 2. Захопившись пиятикою, не встигнути щось зробити. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало, Зелена Маргарита).
Словник жарґонної лексики української мови
пробухати —
ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата.
Словник української мови в 11 томах