пробухати

(-аю, -аєш) док., що; мол.

1. Пропити (гроші, майно і т. ін.). Пробухати стипендію. ПСУМС, 10.

2. Захопившись пиятикою, не встигнути щось зробити. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало, Зелена Маргарита).

Значення в інших словниках

1. пробухати — пробу́хати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пробухати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата.  Словник української мови у 20 томах
4. пробухати — Аю, -аєш, док. 1. Пропити. Півзарплати ми пробухали... 2. Проґавити через випивку. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало).  Словник сучасного українського сленгу
5. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата.  Словник української мови в 11 томах