пробій —
-бою, ч. 1》 Крізний отвір у чому-небудь. 2》 Те саме, що пробійник. 3》 Металева дужка для навішування гачка, замка. 4》 Руйнування діелектрика (звичайно під дією електроструму). Пробій ізоляції. Брати пробоєм — здобувати, діставати що-небудь, оволодівати чимсь, долаючи перешкоди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пробій —
ПРОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Крізний отвір у чому-небудь. У широких пробоях тих бійниць тирчали горлаті жерла пушок [гармат], з котрих .. стріляли (Панас Мирний). 2. Те саме, що пробі́йник. Важкою була праця і прохідників.
Словник української мови у 20 томах
пробій —
Прохід електричного струму через шар діелектрика, від чого руйнуються ізоляційні властивості останнього.
Універсальний словник-енциклопедія
пробій —
іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й). 1. Силою проникати або намагатися проникнути куди-небудь. (Свинельд:) Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю.
Фразеологічний словник української мови
пробій —
ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.
Словник синонімів української мови
пробій —
ПРОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Крізний отвір у чому-небудь. У широких пробоях тих бійниць тирчали горлаті жерла пушок, з котрих.. стріляли (Мирний, IV, 1955, 15). 2. Те саме, що пробі́йник. Важкою була праця і прохідників.
Словник української мови в 11 томах
пробій —
Пробій, -бо́ю м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Н. Вол. у. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде. Чуб. II. 187, 188.
Словник української мови Грінченка