пробій
пробі́й
-бою, ч.
1》 Крізний отвір у чому-небудь.
2》 Те саме, що пробійник.
3》 Металева дужка для навішування гачка, замка.
4》 Руйнування діелектрика (звичайно під дією електроструму). Пробій ізоляції.
Брати пробоєм — здобувати, діставати що-небудь, оволодівати чимсь, долаючи перешкоди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови