пробухикати

ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

Бухикати якийсь час.

Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. пробухикати — пробухи́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пробухикати — -аю, -аєш, док., розм. Бухикати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробухикати — ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Збан., Сеспель, 1961, 300).  Словник української мови в 11 томах