Орфографічний словник української мови

пробухикати

пробухи́кати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробухикати — -аю, -аєш, док., розм. Бухикати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробухикати — ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. пробухикати — ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Збан., Сеспель, 1961, 300).  Словник української мови в 11 томах