Орфографічний словник української мови

пробухкати

пробу́хкати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробухкати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробухкати — ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хкати. Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пробухкати — ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хкати. Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Тют., Вир, 1964, 107).  Словник української мови в 11 томах