проверчений
ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проверті́ти.
Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (І. Франко);
// прове́рчено, безос. пред.
Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)