провесінь
ПРО́ВЕСІНЬ, сені, ж.
Те саме, що про́весна.
Стояла вже провесінь. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Ю. Смолич);
Доки йшли [делегати] з вокзалу, все капала й капала згори на шапки та на хустки рання полтавська провесінь (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)