Значення в інших словниках
-
провесінь —
про́весінь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
провесінь —
-сені, ж. Те саме, що провесна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
провесінь —
ПРО́ВЕСІНЬ, сені, ж. Те саме, що про́весна. Стояла вже провесінь. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Ю. Смолич); Доки йшли [делегати] з вокзалу, все капала й капала згори на шапки та на хустки рання полтавська провесінь (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
провесінь —
ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О.
Словник синонімів української мови
-
провесінь —
ПРО́ВЕСІНЬ, сені, ж. Те саме, що про́весна. Стояла вже провесінь. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Смолич, Світанок.., 1953, 540); Доки йшли [делегати] з вокзалу, все капала й капала згори на шапки та на хустки рання полтавська провесінь (Гончар, II 1959, 176).
Словник української мови в 11 томах
-
провесінь —
Провесінь, -ні ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. К. Дз. 153. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Св. Л. 38.
Словник української мови Грінченка