провокаційний
ПРОВОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до провока́ція 1.
Сахно зрозуміла всю провокаційну поведінку Гальванеску та всі його вчинки, яких не могла досі збагнути (Ю. Смолич);
Вбивство парламентерів було провокаційним викликом (О. Гончар);
// Прикм. до провока́тор 1.
– Ся твоя найновіша теорія, ті комітети розпуки, се навертання на нелегальну дорогу – все те виглядає око в око як робота платних провокаційних агентів (І. Франко).
2. мед., с. г. Прикм. до провока́ція 2, 3.
При сильному зараженні поля [вовчком] можна застосовувати провокаційні посіви соняшника на силос (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)