провокація
ПРОВОКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо для того, щоб штовхнути їх на згубні для них учинки.
– Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко).
2. мед. Штучне збудження якої-небудь хвороби.
3. с. г. Штучний виклик сходження насіння бур'янів для подальшого їх знищення.
Особливо добрі результати щодо провокації проростання бур'янів рано навесні одержано при повторному лущенні стерні лущильником з полицями (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)