провінціальний
ПРОВІНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до прові́нція 2.
– Він звичайний “рядовий” [літератор], пише театральні рецензії і провадить який-небудь відділ в одній провінціальній газеті (Леся Українка);
// Який розміщений у провінції.
Нижегородський театр був одним із старіших і кращих російських провінціальних театрів, і Шевченко поставився з великим інтересом до його роботи (з наук. літ.);
* Образно. Щаслива і далека путь колесами говорить. І синім холодом цвітуть провінціальні зорі (В. Сосюра);
// Власт. провінції та провінціалам.
Зрештою утримання салону (хай би й провінціальних масштабів!) .. теж вимагатиме коштів (Ірина Вільде);
Провінціальний побут;
// Який має погляди, манери, звички, смаки і т. ін. провінціала.
Тоном провінціального піжона він мовив: – Коли ці звичайні слова злітають з уст незвичайної жінки, то важко зберегти бистрий розум і вміння логічно мислити (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)