Словник української мови у 20 томах

провірчувати

ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., що.

Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом.

Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. провірчувати — прові́рчувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. провірчувати — див. свердлити  Словник синонімів Вусика
  3. провірчувати — і рідко проверчувати, -ую, -уєш, недок., провертіти, -верчу, -вертиш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провірчувати — ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника.  Словник української мови в 11 томах