провірчувати
ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом.
Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Бойч., Молодість, 1949, 41);
Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (Донч., V, 1957, 105).
Словник української мови (СУМ-11)