Словник української мови у 20 томах

провісницький

ПРОВІ́СНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до прові́сник; стос. до провісництва.

Провісницьке натхнення митця [Макиміліана Волошина] одухотворило незайманщину, вторувавши шлях наступникам – альпіністам, геологам, авіаторам (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. провісницький — прові́сницький прикметник  Орфографічний словник української мови