Словник української мови у 20 томах

прогвинчений

ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прогвинти́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прогвинчений — прогви́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прогвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогвинтити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогвинти́ти.  Словник української мови в 11 томах