прогвинчений прогви́нчений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогвинтити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках прогвинчений — прогви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогвинти́ти. Словник української мови у 20 томах прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогвинти́ти. Словник української мови в 11 томах