прогоготати

ПРОГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш.

Док. до гогота́ти і гоготі́ти.

Мов грім прогоготів селом (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. прогоготати — прогогота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогоготати — -очу, -очеш і прогоготіти, -очу, -отиш. Док. до гоготати і гоготіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогоготати — ПРОГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш. Док. до гогота́ти і гоготі́ти. Мов грім прогоготів селом (Фр., X, 1954, 297).  Словник української мови в 11 томах