прогонисто
ПРОГО́НИСТО, розм.
Присл. до прого́нистий.
Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)ПРОГО́НИСТО, розм.
Присл. до прого́нистий.
Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)