прогонисто

ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий.

Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (Загреб., Диво, 1968, 21).

Значення в інших словниках

1. прогонисто — прого́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогонисто — розм. Присл. до прогонистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогонисто — ПРОГО́НИСТО, розм. Присл. до прого́нистий. Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах