прогіркло

ПРОГІ́РКЛО.

Присл. до прогі́рклий 2.

Лугова м'ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам'яті милі картини пастушого життя, тхнула п'яно й прогіркло (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. прогіркло — прогі́ркло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прогіркло — Присл. до прогірклий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогіркло — ПРОГІ́РКЛО. Присл. до прогі́рклий 2. Лугова м’ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам’яті милі картини пастушого життя, тхнула п’яно й прогіркло (Мушк., День.., 1967, 72).  Словник української мови в 11 томах