прогіркло
ПРОГІ́РКЛО. Присл. до прогі́рклий 2.
Лугова м’ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам’яті милі картини пастушого життя, тхнула п’яно й прогіркло (Мушк., День.., 1967, 72).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОГІ́РКЛО. Присл. до прогі́рклий 2.
Лугова м’ята, що спочатку пахла ніжно, кликала з пам’яті милі картини пастушого життя, тхнула п’яно й прогіркло (Мушк., День.., 1967, 72).
Словник української мови (СУМ-11)