продмухувати
ПРОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що, розм.
Дмухаючи, прочищати, очищати що-небудь.
– Продуй перше, ніж маєш сісти! – вимагала від Івана Палагна. Але він знав і без неї. Старанно продмухував місце на лаві .. і засідав до вечері... (М. Коцюбинський);
// Дмухаючи, робити на чомусь отвір, вічко і т. ін.
Синявін продмухав вічко на спітнілому вікні вагона, милувався свіжиною ферганської зими (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)