продовбаний
ПРОДО́ВБАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до продовба́ти 1.
У кожній палі угорі дірка продовбана і туди вірьовка просунута... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Накричавшись до нестями, безвиразно і напівпритомна споглядала Ольга продовбане у дверях “очко” (Я. Качура);
// продо́вбано, безос. пред.
Вже продовбано й вибрано льоду мало не на півметра, а води все ще не було (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)