продовбаний

ПРОДО́ВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продовба́ти 1.

У кожній палі угорі дірка продовбана і туди вірьовка просунута… (Кв.-Осн., II, 1956, 174);

Накричавшись до нестями, безвиразно і напівпритомна споглядала Ольга продовбане у дверях «очко» (Кач., II, 1958, 68);

// продо́вбано, безос. присудк. сл.

Вже продовбано й вибрано льоду мало не на півметра, а води все ще не було (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 658).

Значення в інших словниках

1. продовбаний — продо́вбаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. продовбаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продовбати 1). || продовбано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продовбаний — ПРОДО́ВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до продовба́ти 1. У кожній палі угорі дірка продовбана і туди вірьовка просунута... (Г. Квітка-Основ'яненко); Накричавшись до нестями, безвиразно і напівпритомна споглядала Ольга продовбане у дверях “очко” (Я.  Словник української мови у 20 томах