продмухувати
ПРОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Дмухаючи, прочищати, очищати що-небудь.
— Продуй перше, ніж маєш сісти! — вимагала від Івана Палагна. Але він знав і без неї. Старанно продмухував місце на лаві.. і засідав до вечері… (Коцюб., II, 1955, 336);
// Дмухаючи, робити на чомусь отвір, вічко і т. ін.
Синявін продмухав вічко на спітнілому вікні вагона, милувався свіжиною ферганської зими (Ле, Міжгір’я, 1953, 407).
Словник української мови (СУМ-11)